Експедиція учасників проекту відбулася 9 серпня 2019 року.
Назву проекту дало ім'я унікальної баби Єльки, яка проживала у селі Розсохуватка Маловисківського району. Вона знала сотні народних пісень, а ще лікувала людей травами, виховала десятеро дітей, переживала Голодомор... Попри все кожен свій день вона починала з пісні і піснею проводжала захід сонця.
У кожного з нас є своя «баба Єлька» − бабуся, яку неможливо було уявити без пісні. З піснею працювали, дівували, виходили заміж, відходили у кращі світи.
Для когось українська народна пісня - це щось забуте і несучасне, а для когось - це цілий Всесвіт, спосіб ідентифікації і самовираження.
Ми вирішили об'їздити всю Кіровоградщину у пошуках автентичних народних пісень, що збереглися у нашому краї, записати їх і показати вам.
Це - наші найбільші скарби, наші джерела, наша глибина.
Ідея проекту належить етно-виконавиці Світлані Булановій, журналістці, піарниці Вікторії Семененко, журналістці, редакторці«Нової газети» Інні Тільновій. У кожної з них була бабуся, яка співала. У пам'ять про них - Олену Рибалкіну із с. Розсохуватка, Софію Бабенко із с. Гаївка, Наталю Домбріцьку із с. Лозува.
Отож і Захарівку, що на Світловодщині не оминув проект, адже є що подивтись та і є кому розказати.
Агенткою для дівчат (так пишуть вони у себе на сторінці facebook) стала краєзнавиця Любов Семенівна Шкирай - хранителька місцевого музею.
Любов Семенівна все своє життя присвятила історії рідного краю, багато років викладала у Захарівській школі історію і разом зі своїми учнями, їх батьками та всіма жителями села, а пізніше району та області збирали, знаходили, відшуковували експонати для музею. І її мрія збулася - музей все таки відкрили, знайшли приміщення. І сьогодні, будучи на пенсії, Любов Семенівна, продовжує вкладати душу в щоденну працю в музеї.
Участь в експедиції взяли етновиконавиця Світлана Буланова, журналістка Інна Тільнова, фотограф Олександр Майоров, водій Григорій Куриш.
